Study-Free.Ru

ЗМІСТ


Вступ стор.
Розділ 1. Значення фотосинтезу 3
1.1 Суть та значення фотосинтезу 3
1.2 Загальне рівняння фотосинтезу та походження кисню 7
Розділ 2. Листок як орган фотосинтезу 12
Розділ 3. Фотосинтетичні пігменти листка 18
3.1 Хлорофіли 18
3.2 Каротиноїди 1
3.3 Фікобіліни 3
Висновки 28
Список літератури 29

Вступ


Нині людство все більше розуміє ту очевидну істину, яку вперше обґрунтували видатні вчені К. А. Тімірязєв і В. І. Вернадський, що екологічне благополуччя біосфери, а отже й існування самої людини та цивілізації в цілому, визначається станом рослинного покриву планети. Значення фотосинтезу в біосферних процесах Землі настільки велике й різноманітне, а його природа настільки унікальна, що проблема фотосинтезу правомірно вважається однією з найважливіших проблем не лише науки, а й практики. Більш як 3,5 млрд. років тому відбувалася подія, якій судилося стати могутньою рушійною силою еволюції органічної матерії — виник фотосинтез. Еволюційний процес випробував різні варіанти енергозабезпечення життя. Перші прокаріоти типу бактерій були ферментуючими гетеротрофами, які добували їжу шляхом розщеплення органічних речовин абіотичного походження. Життя набуло якісно нове, практично невичерпне джерело енергії — Сонце.
Прокаріоти — це ціанобактерії, що дали початок розвитку рослинного царства, знайшли ключ до фотоавтотрофії. Центральне місце в цьому процесі зайняв зелений пігмент — хлорофіл. Один з основоположників фізіології рослин К. А. Тімірязєв, підкреслюючи космічне значення зеленої рослини, образно писав, що зелений листок, а вірніше хлорофіл, є фокусом у світовому просторі, в який, з одного боку, йде енергія Сонця, а з другого — беруть початок усі прояви життя на Землі.
Мета роботи охарактеризувати протікання процесів живлення рослин вуглецем.
Завдання роботи:
1. розглянути значення та суть процесу фотосинтезу;
2. дати характеристику листку як органу фотосинтезу;
3. дати характеристику основних фото синтезуючих пігментів листка;
4. розглянути енергетичні процеси фотосинтезу.

Список літератури


1. Бугай С.М. Растенееводство. – К.: Вища школа, 1975. – 375 с.
2. Избранные главы физиологии растений / В. Ф. Гавриленко, М. В. Гусев, К. А. Никитина. — М.: Изд-во Моск. ун-та, І986. — 436 с.
3. Кочубей С. М. Организация фотосинтетического аппарата высших растений. — Киев: Альтерпрес, 2001. — 204 с.
4. Мокроносов А. Т., Гавриленко В. Ф. Фотосинтез: физиологические и биохимические аспекты. — М.: Изд-во Моск. ун-та, 1992. — 319 с.
5. Максимов Н.А. Краткий курс физиологии растений, 1958.
6. Мусієнко М. М. Фотосинтез. — Киев: Вища школа, 1995. — 247 с.
7. Мусієнко М.М. Фізіологія рослин. – К.: Либідь, 2005. – 808 с.
8. Рубин Б.А. Курс физиологии растений. – М.: Высшая школа, 1961. –583 с.
9. Силаева А. Й. Структура хлоропластов и факторы среды. — Киев: Наук, думка, 1978. — 157 с.
10. Фотосинтез: В 2 т. / Под ред. Р. Говинджи. — М.: Мир, 1987. — Т. 1. 728 с; Т. 2. 460 с.
11. Эдварде Дж., Уокер Д. Фотосинтез С3- и С4-растений: механизмы и регуляция. — М.: Мир, 1986. — 590 с.